- моволюбець
- -бця, ч., книжн.Той, хто любить мову (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
моволюбець
Смотреть что такое "моволюбець" в других словарях:
моволюбець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
